Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 904/5206/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. у справі господарського суду№904/5206/14 Дніпропетровської області за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 34 000,00грн. пр. Хлабистін Д.М. - дов. №26 від 01.01.15р. не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у сумі 34000,00грн. та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014р. (суддя Мельниченко І.Ф.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. (судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Прудніков В.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 34000,00грн. штрафу та 1827,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.03.2014р. зі станції Ароматна Придніпровської залізниці ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону із вугіллям кам'яним марки г-газове, в тому числі, й у вагоні №56965445 на станцію Бурштин Львівської залізниці по груповій залізничній накладній №47396932.

На попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складені акт загальної форми №347/Ваги від 25.03.2014р. та комерційний акт РА№003390/80/27 від 25.03.2014р. Актами засвідчено, що по прибуттю поїзда і контрольному зважуванні на вагонних електронно-тензометричних вагах в статичному режимі вага у вагоні №56965445 в перевізному документі зазначена: нетто - 69 000 кг, тара - 21 800 кг.; фактично виявилось: брутто - 92 900 кг, тара - 21 800 кг, нетто - 71 100 кг, що більше ваги, зазначеної в документі, на 2 100 кг; в технічному відношенні вагон справний; при повторному зважені вага підтвердилася; вагон затриманий для відвантаження виявленого надлишку вугілля.

Залізницею за невірно зазначену масу вантажу, що було виявлено нею при контрольному переважуванні, до стягнення позивачу пред'явлено штраф, згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, у розмірі п'ятикратної провізної плати (6800,00грн.) за всю відстань перевезення у сумі 34000,00грн.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно із ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах; маса вантажів визначається відправником; спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Пунктом 1 Правил складання актів передбачено, що при перевезенні у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п.12, п.14 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція призначення в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п.10 цих Правил; цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції; новий акт у цьому разі не складається; одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін; видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції.

У комерційному акті РА№003390/80/27 від 25.03.2014р. у розділі Є "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутньої станції" вбачається відмітка станції Бурштин Львівської залізниці про невиявлення під час переважування вантажу різниці проти відомостей цього акта.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.

Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що залізницею складено комерційний акт, яким встановлено неправильне зазначення відправником маси вантажу у накладній, у відповідності до вимог чинного законодавства, а також судами прийнято до уваги в сукупності відомості, зазначені як в основній, так і у досильній накладних, так і сам факт невірного зазначення відправником маси вантажу у перевізному документі, а тому позовні вимоги були ними задоволені у повному обсязі.

Посилання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в касаційній скарзі на неправильне застосування судами положення Закону України "Про метрологію" не спростовує обставин, викладених в комерційному акті РА№003390/80/27 від 25.03.2014р., який визнаний судами належним доказом.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. у справі №904/5206/14 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова